12 липня 2026: заява про Енергодар і польські пам’ятні плани

12 липня 2026 року голова «Росатому» Олексій Ліхачов заявив, що внаслідок атаки українського дрона на Енергодар загинули четверо людей, ще четверо зазнали поранень. Енергодар перебуває під контролем Росії й є містом, де розташована Запорізька атомна електростанція. Інформація походила від російського боку, і в наведених повідомленнях вона не супроводжувалася іншими деталями.

Енергодар у зведеннях дня

Заява стосувалася міста, пов’язаного з Запорізькою АЕС, тож привернула увагу до району станції. Водночас у повідомленнях ішлося саме про наслідки удару для людей: чотири загиблі та чотири поранені. Про пошкодження станції в цих даних не йшлося.

Ця подія вписувалася в ширший контекст війни. Із 24 лютого 2022 року, від початку повномасштабного російського вторгнення, Запоріжжя зазнає артилерійських обстрілів і повітряних нальотів з боку російських окупантів.

Польща та пам’ять про Волинь

Накануні, 11 липня 2026 року, польський прем’єр-міністр Дональд Туск у річницю «Кривавої неділі» оголосив плани збудувати у Варшаві Стіну пам’яті для встановлених жертв волинської різанини. Він також заявив, що Польща продовжить зусилля з ексгумації та належного поховання загиблих.

Початок тієї трагедії припав на неділю, 11 липня 1943 року. Тоді загони ОУН–УПА за участі місцевих селян одночасно напали щонайменше на 99 польських поселень у Волинському воєводстві. Удар припав на людей, які зібралися на недільну месу в католицьких храмах. Постраждали, зокрема, Кисилин, Порицьк, Хринів, Заблоцьце та Кримно, а десятки церков і каплиць були спалені.

Загалом різанина охопила чотири довоєнні воєводства. У Волинському воєводстві жертвами стали 40–60 тисяч осіб, у Львівському, Станіславівському й Тернопільському — 30–40 тисяч поляків. Загальну кількість польських жертв оцінюють приблизно у 100 тисяч.

Так два різні за змістом повідомлення — про загиблих в Енергодарі та про польський меморіальний проєкт — склали інформаційну картину вихідних 11–12 липня 2026 року.