19 листопада 2025: удар по Тернополю і відставки в уряді

19 листопада 2025 року в Україні збіглися два процеси: війна, що б'є по цивільних, і внутрішньополітична криза навколо корупційного скандалу в енергетиці. Окремо в цей день з'явилися новини з європейських судів і морів, які стосувалися безпеки поза межами фронту.

Удар по Тернополю

У серії російських ракетних і дронових ударів по Україні загинули десятки людей. Найтяжчі наслідки були в Тернополі: балістична ракета влучила в дев'ятиповерховий житловий будинок. Як повідомлялося, загинули 31 людина, понад 100 дістали поранень, ще багато людей вважали зниклими, а пошуково-рятувальна операція тривала.

Пізніші дані показали більший масштаб втрат. За станом на 28 листопада в Тернополі загинули 38 осіб, ще 93 зазнали поранень, а з трьома людьми не було зв'язку. Атака була комбінованою: крилаті й балістичні ракети та ударні дрони. Вони вразили цивільні об'єкти й енергетичну інфраструктуру в різних регіонах. У Харкові поранень зазнали 46 осіб, але ніхто не загинув.

Це не був поодинокий випадок. Напередодні, 18 листопада, у Берестині на Харківщині під час нічного ракетного удару загинула 17-річна дівчина, ще дев'ятеро людей дістали поранень. 17 листопада ракетний удар по житловому кварталу Балакліївки забрав життя трьох людей, десятеро були поранені.

Відставки в енергетичному скандалі

Того ж дня Верховна Рада України звільнила міністерку енергетики Світлану Грінчук і міністра юстиції Германа Галущенка. Підставою стало антикорупційне розслідування, відоме як «Операція «Мідас»»: за його матеріалами, до можливих зловживань у державній атомній компанії причетні, серед інших посадовців, і ці двоє міністрів.

Це рішення стало продовженням подій попереднього дня. 18 листопада арештували колишнього віцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова за звинуваченнями, пов'язаними зі скандалом навколо Енергоатому. Отже, за два дні справа зачепила і колишнього члена уряду, і двох чинних міністрів.

З погляду безпекової політики важлива сама послідовність: удари по енергетичній інфраструктурі тривали, а розслідування стосувалося управління однією з ключових державних енергетичних структур. Причинних зв'язків між цими подіями факти не встановлюють, але обидві лінії водночас визначали порядок денний держави.

Підтримка й ширший контекст

Напередодні, 17 листопада, Україна підписала з Францією угоду про отримання до 100 винищувачів Rafale, а також засобів протиповітряної оборони, боєприпасів і дронів. Обидва уряди заявили, що частково фінансувати цю домовленість планують за рахунок заморожених російських активів. На тлі ударів 19 листопада ця угода окреслювала довший горизонт оборонного планування.

У той самий день у Європі сталися ще дві події. Верховний касаційний суд Італії схвалив видачу Німеччині українського громадянина, якому там висувають звинувачення у причетності до підривів газопроводів «Північний потік» у 2022 році. А російський військовий корабель-розвідник «Янтар» уперше застосував лазери, щоб перешкоджати літакам Королівських повітряних сил Великої Британії, які стежили за ним у Північному морі. За судном йшов фрегат Королівського флоту, а відстежувати його допомагали літаки Poseidon P-8.

Що з цього випливає

19 листопада 2025 року показав кілька вимірів безпеки одночасно: цивільні втрати від ударів, тиск на державні інституції через корупційні розслідування, довгострокові домовленості про озброєння та гібридні й правові виклики за межами України. Найтрагічнішим із них залишився Тернопіль, де рятувальники ще шукали людей у зруйнованому будинку.