Головна / Безпека / 2 травня 2026: трибунал для Росії й падіння бази в Малі
Безпека2 травня 2026: трибунал для Росії й падіння бази в Малі
Європейський парламент підтримав спецтрибунал щодо російського керівництва, а в Малі джихадисти зайняли залишену базу біля Тесаліту.

2 травня 2026 підсумки попереднього дня в сфері безпеки визначали два повідомлення: рішення Європейського парламенту щодо відповідальності за війну проти України та зміна контролю над військовою базою в Малі.
Резолюція Європарламенту
1 травня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію на підтримку створення спеціального трибуналу. Його завдання — переслідувати російських лідерів за злочини, пов’язані з війною в Україні. Депутати також закликали зберігати санкції, доки мирну угоду не буде повністю реалізовано.
Йдеться про ідею спеціального міжнародного кримінального трибуналу. Він мав би судити вище російське та білоруське керівництво за злочин агресії як відповідальних за повномасштабне вторгнення в Україну. Експерти з міжнародного права загалом сходяться на тому, що вторгнення 2022 року порушило міжнародне право.
У резолюції санкції пов’язані не з самим фактом підписання мирної угоди, а з її повним виконанням. Таким чином, Європарламент поєднав дві вимоги: юридичну відповідальність і збереження економічного та політичного тиску.
База біля Тесаліту
У той самий день, 1 травня, у Малі угруповання «Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін» узяло під контроль базу поблизу Тесаліту в регіоні Кідаль. Перед цим її залишили малійські військові та російський «Африканський корпус».
Повідомлення належить до подій, відомих як напади 2026 року в Малі, у межах війни в цій країні. Базу не було захоплено в бою після тривалої оборони: джихадисти зайняли об’єкт після того, як його покинули малійські підрозділи та російські сили.
Два сюжети одного дня
Ці новини стосуються різних регіонів і різних інструментів: у Брюсселі та Страсбурзі йшлося про правові й санкційні механізми, а в Кідалі — про контроль над територією. Спільним було те, що обидва повідомлення стосувалися Росії: у першому випадку — відповідальності її керівництва, у другому — присутності її «Африканського корпусу» в Малі.