22 січня 2020: три сюжети навколо репутації та безпеки України

На 22 січня 2020 року українська безпекова й державна повістка трималася на трьох сюжетах, які розвивалися в попередні дні. Кожен з них по-різному стосувався міжнародного образу країни та довіри до влади.

Рейс PS752: політична відповідь Тегерана

Найважчим залишалося збиття Boeing 737-800 «Міжнародних авіаліній України» під Тегераном 8 січня 2020 року. Літак збили ракетами класу «земля-повітря», випущеними Корпусом вартових Ісламської революції. Загинули всі 176 осіб на борту: 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України.

У п’ятницю, 17 січня, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї вперше за вісім років виголосив проповідь. Він захистив дії Корпусу вартових, які назвав випадковим убивством пасажирів, і схвалив операцію «Мученик Сулеймані» як «ляпас» Сполученим Штатам. Водночас у самому Ірані зростало суспільне обурення тим, як влада повелася з катастрофою.

Урядова криза в Києві

Того ж 17 січня прем’єр-міністр Олексій Гончарук подав у відставку після того, як напередодні тижня в мережі з’явився аудіозапис, на якому він нібито критикував економічну політику президента Володимира Зеленського. Президент згодом оголосив, що Гончарук залишається на посаді. Таким чином відставку не було прийнято, але сам епізод показав вразливість виконавчої влади.

Тризуб у британському переліку

Окремий, менший за масштабом, але показовий сюжет з’явився 21 січня. Україна вимагала від британської Національної мережі поліції з протидії тероризму прибрати державний герб із путівника щодо символів ненависті, пов’язаних із білим расизмом і неонацизмом. У поліції пояснили, що тризуб потрапив до переліку через використання його забороненою у Британії ультраправою терористичною групою National Action.

Що поєднує ці події

Факти не пов’язують ці епізоди причинно, і робити це було б недоречно. Проте вони показують, що за кілька днів Україна одночасно мала справу з наслідками загибелі своїх громадян за кордоном, внутрішньою політичною напругою та потребою захищати власну символіку в дипломатичному полі. Кожна з цих ліній вимагала окремої відповіді від держави.