Політична криза в Латвії через дрони та кадрові рішення Москви

Станом на 17 травня 2026 року в регіоні тривали наслідки кількох політичних рішень, ухвалених за кілька днів до того. Найгучнішим стала відставка прем’єр-міністерки Латвії Евіки Сіліня.

Відставка в Ризі

Евіка Сіліня подала у відставку 14 травня 2026 року, через день після того, як втратила більшість у Сеймі. Причиною стало поводження з інцидентами, коли українські дрони залітали в повітряний простір Латвії.

Як пояснюється в пізніших оглядах, у березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів потрапили в повітряний простір країн НАТО в Балтійському регіоні, зокрема держав Балтії та Фінляндії. Вони перетинали кордон із Росії під час українських далекобійних ударів по російських цілях. Ці удари були частиною ширшої кампанії проти російської нафтоекспортної інфраструктури, зокрема повторних атак на порти Усть-Луга й Приморськ.

Кадрові зміни в Росії

13 травня 2026 року президент Росії Володимир Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. В’ячеслава Гладкова змінив армійський генерал Олександр Шуваєв, а Олександра Богомаза — колишній представник окупаційної влади Єгор Ковальчук. Рішення ухвалили на тлі триваючих транскордонних атак, пов’язаних з російсько-українською війною.

Удари та ядерна риторика

12 травня 2026 року президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові атакували кілька газових об’єктів в Оренбурзькій області Росії. Того ж дня Путін сказав, що Росія цього року розгорне нові ядерні ракети «Сармат».

У підсумку за три дні, що передували 17 травня 2026 року, події охопили і військову сферу, і внутрішню політику: від ударів по російській території та заяв про ядерне озброєння до кадрових змін у Росії й урядової відставки в одній із країн НАТО.