Тиждень перед 8 березня: удари, обміни й ядерні рішення

Станом на 8 березня 2026 року попередні дні війни Росії проти України вирізнялися одночасно ударами по цивільних районах, далекобійними операціями Києва та обміном полоненими. Разом вони показують, у яких напрямах розгортався конфлікт.

Удар по Харкову

7 березня голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що Росія обстріляла житлові райони Харкова дронами й ракетами. За його словами, загинули десятеро людей, серед них двоє дітей, ще десятеро зазнали поранень. Також пошкоджено електромережі міста.

Удари по російських об’єктах і в морі

Україна діяла і на морському та енергетичному напрямах. 2 березня українські дрони уразили нафтовий термінал у російському порту Новоросійськ у Краснодарському краї. Як повідомлялося, у районі атаки пошкоджено чотири житлові будинки.

3 березня російський танкер для скрапленого природного газу Arctic Metagaz загорівся в Середземному морі після удару українського морського дрона. 5 березня українські військово-морські сили збили над Чорним морем гелікоптер Ка-27 морської авіації Росії.

Обмін полоненими

Того ж 5 березня Росія й Україна провели обмін військовополоненими: кожна сторона повернула по 200 військових.

Рішення Франції

У європейському вимірі безпеки 2 березня президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що країна збільшить арсенал ядерної зброї уперше за кілька десятиліть. Серед причин він назвав війну Росії проти України, зростання військової потужності Китаю в Азії та зміну оборонних пріоритетів США.

Що це означає

У сукупності ці повідомлення показують кілька вимірів безпеки: щоденні втрати серед цивільних і шкоду для енергетичної інфраструктури в Харкові, українські удари по російських енергетичних і морських цілях, збережений гуманітарний канал обмінів полоненими та перегляд ядерної політики однією з європейських держав. Саме Макрон пов’язав це рішення з війною в Україні та ширшими глобальними загрозами.