пʼятниця, 2 жовтня 2026 р.RSS

ЩИТ І ТИЛ

Безпека, оборона, держава

Реклама

Головна / Політика / 1 березня 2022 року: євроінтеграція, дипломатія й білоруський слід

Політика

1 березня 2022 року: євроінтеграція, дипломатія й білоруський слід

Опубліковано: | Політика | Автор: Редакція «Щит і Тил»

Ретроспектива політичних подій 1 березня 2022 року та напередодні: заявка на членство в ЄС, посередництво, санкції та суперечливі повідомлення про Білорусь.

На 1 березня 2022 року політичний порядок денний війни визначали три теми: європейська перспектива України, пошук дипломатичного виходу та розширення міжнародної підтримки. Усе відбувалося на тлі військових повідомлень, які не завжди збігалися між собою.

Європейський парламент і заявка України

1 березня 2022 року Європейський парламент формально прийняв заявку України на членство в ЄС. Напередодні, 28 лютого, президент України Володимир Зеленський підписав цю заявку. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС, назвала її однією з європейців і сказала, що хоче бачити її в європейській сім'ї.

Переговори й питання посередництва

У ці дні тривали дипломатичні контакти. 28 лютого радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що розпочалися мирні переговори. Україна під час них вимагала припинення вогню. Того ж дня, за повідомленням офісу президента Франції Емманюеля Макрона, під час телефонної розмови російський президент підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити удари по цивільних та цивільній інфраструктурі й убезпечити основні дороги.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для досягнення припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Військова допомога та санкції

Швеція, як 28 лютого оголосила прем'єр-міністр Магдалена Андерссон, надішле Україні військове спорядження, зокрема протитанкові гранатомети. Це відступ від доктрини не постачати зброю країнам, що перебувають в активному конфлікті.

Того ж дня українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. За даними української влади, ідеться про 70 літаків: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирило Петков сказав, що відхилив таке прохання. Верховний представник ЄС із питань безпеки Жозеп Боррель пізніше уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Союз.

На санкційному напрямі 1 березня прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот повідомив, що в середу внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт, який дасть змогу Генеральній раді ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон передбачав заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, пов'язаних, на думку Євросоюзу, з вторгненням. Як повідомлялося, це був перший випадок в історії Андорри, коли санкції застосували щодо іноземної держави.

Військові повідомлення

За даними української розвідки, Збройні сили України зірвали замах на президента Зеленського: знищили групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадирівці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

У той самий день високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив, що підрозділи Сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. В офісі президента України наголосили, що доказів цього немає. Раніше Білорусь заявляла, що не направлятиме свої збройні сили в Україну.

Читайте також

Реклама