Головна / Політика / 10 березня 2022: переговори в Анкарі та закон про арешт активів
Політика10 березня 2022: переговори в Анкарі та закон про арешт активів
Огляд політичних подій того дня: перші переговори міністрів закордонних справ України й Росії, заява Путіна про санкції та законопроєкт у Верховній Раді.

10 березня 2022 року в Анкарі відбулися переговори міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Це були найвищого рівня переговори між двома державами від початку вторгнення. Лавров прибув до Туреччини напередодні, 9 березня. Про припинення вогню домовитися не вдалося, проте обговорювали можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.
Санкції та позиція Москви
Того ж дня Путін визнав, що міжнародні санкції створили для Росії проблеми. Водночас він назвав санкції нелегітимними й застеріг Захід, що Росія вийде з цієї ситуації сильнішою та впорається з труднощами.
Закон про активи
Верховна Рада України 10 березня почала розгляд нового закону, який дозволив би примусове вилучення всіх активів громадян Росії, а також українців, яких суди або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнають російськими колаборантами. Тижнем раніше було схвалено законопроєкт про примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.
Заява міністра оборони
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна готова прийняти капітуляцію Росії «з розумінням».
Meta та правила щодо мови ворожнечі
Facebook та Instagram почали дозволяти користувачам у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства щодо росіян і російських військових, що зазвичай заборонено, ідеться у внутрішніх листах компанії. Речник Meta пояснив, що через російське вторгнення компанія тимчасово допустила форми політичного висловлювання, які зазвичай порушують правила, зокрема заклики на кшталт «смерть російським загарбникам». Заклики до насильства щодо російських військовополонених і «достовірні» заклики до насильства щодо цивільних росіян залишалися забороненими. Дозволили також погрози смертю Путіну та президенту Білорусі Олександру Лукашенку. Крім того, Meta зробила вузький виняток для схвалення полку «Азов» виключно в контексті захисту України або його ролі в складі Національної гвардії України.
Події напередодні
9 березня російський авіаудар зруйнував пологовий будинок і дитячу лікарню в Маріуполі: троє людей загинули, щонайменше 17 зазнали поранень. Зеленський повідомив, що доля багатьох людей невідома. Того ж дня Кулеба заявив, що резервні дизельні генератори, які охолоджують відпрацьоване ядерне паливо, працюватимуть лише 48 годин, а витік радіації з Чорнобиля буде неминучим, якщо електропостачання не відновлять. Міжнародне агентство з атомної енергії при цьому заявило, що найближчим часом «критичного впливу на безпеку» немає.
У Великій Британії армія підтвердила, що кілька діючих військовослужбовців самовільно залишили частини й, імовірно, вирушили воювати в Україну. Міністр оборони Бен Воллес заявив, що вони порушують закон і будуть притягнуті до відповідальності після повернення.
Ще 8 березня в інтерв'ю ABC News Зеленський сказав, що Україна відкрита до обговорення статусу самопроголошених Донецької та Луганської республік, визнаних Росією, і припустив, що його країна, можливо, вже не готова до вступу в НАТО.