10 липня 2024: заява НАТО щодо Китаю та удари по Україні

Станом на 10 липня 2024 року політичні рішення союзників Києва поєднувалися з новими ударами Росії по українській території. Усі 32 держави-члени НАТО схвалили офіційну заяву, що класифікує Китай як «decisive enabler» («вирішальний спонсор») російського вторгнення в Україну. Підставою названо «безмежне» економічне й політичне партнерство Пекіна з Москвою.

Удари тривали

У той самий день російські дрони та ракети атакували порт на півдні Одеської області. Двоє українців загинули, пошкоджено портову інфраструктуру, енергетичний об'єкт і цивільне судно.

Цей удар стався після масованої атаки 8 липня 2024 року. Тоді ракети вразили житлові будинки та цивільну інфраструктуру в містах по всій Україні, зокрема дитячу лікарню «Охматдит» у Києві. За повідомленнями, загинули щонайменше 47 людей, 189 дістали поранень. За пізнішим описом цієї атаки, росіяни застосували понад 40 ракет різних типів, а удари зачепили також Дніпро, Кривий Ріг, Слов'янськ, Краматорськ і Покровськ.

Безпекові домовленості й тиск на фронті

Того ж 8 липня президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві безпекову угоду. Вона дозволяє Польщі збивати російські ракети в українському повітряному просторі.

На східному фронті 9 липня, за повідомленнями, російські війська захопили село Ясно­бродівка в Донецькій області.

Санкційний вимір

У матеріалі Bloomberg, про який повідомлялося 10 липня, йшлося, що Саудівська Аравія раніше цього року попередила країни G7: якщо вони конфіскують заморожені російські активи на 280 млрд доларів для передачі Україні, вона продасть євробонди та французькі облігації.

У підсумку 10 липня 2024 року показав два виміри безпеки: дипломатичний тиск на тих, хто підтримує російську війну, і щоденні втрати від ударів по цивільних та інфраструктурі.