15 квітня 2022: удари по Київщині після затоплення «Москви»

15 квітня 2022 року Росія завдала масованих ракетних ударів по Києву. Москва пояснила їх помстою за напади на Бєлгородщині та Брянщині, у яких звинувачувала Україну.

Речник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков заявив, що ракетами великої дальності «Калібр» було вражено військовий завод «Візар» під Києвом, який виробляв і ремонтував зенітні та протикорабельні ракетні комплекси. Про удари говорили й українські свідки. За російською версією, це була відповідь на нібито бомбардування житлового будинку в Климовому з гелікоптера. Україна заперечила, що таке взагалі відбувалося.

Що передувало

Накануні, 14 квітня, Росія заявила, що два українські гелікоптери здійснили щонайменше шість авіаударів по житлових будинках у селі Климово Брянської області, через що поранень зазнали семеро людей. Київ відкидав звинувачення і стверджував, що росіяни обстріляли села самі, щоб розпалити антиукраїнську істерію. Того ж дня російська влада повідомила про тимчасову евакуацію всіх жителів двох сіл після нібито обстрілу українськими військами населеного пункту Сподарюшино на Бєлгородщині.

У той самий день російські війська відкрили вогонь по автобусній колоні, яка вивозила жителів із Борової: сім людей загинули, 27 дістали поранень.

«Москва» і довкола неї

Головною темою 15 квітня залишалася загибель крейсера «Москва». Міноборони Росії підтвердило, що флагман флоту затонув у Чорному морі після вибуху й пожежі на борту. Україна заявляла, що уразила корабель протикорабельними ракетами «Нептун». Російський флот намагався відбуксирувати пошкоджене судно до Севастополя, але воно затонуло, не діставшись порту. Як повідомлялося, «Москва» — найбільший військовий корабель, потоплений у бою з часів Другої світової війни, і серед кораблів, що брали участь в атаці на острів Зміїний 25 лютого.

У публічному просторі з'явилися припущення, що на борту могла бути ядерна зброя. Таку ймовірність допускали деякі українські експерти, проте двоє високопосадовців американської розвідки заперечили це й заявили, що не вірять у наявність такої зброї на кораблі. Також згадували повідомлення російських ЗМІ від 2020 року про те, що на кораблі могла бути частка Животворного Хреста.

Дипломатія й економіка

У Ватикані 15 квітня Святослав Шевчук, посол України у Ватикані та архієпископ Києва, засудив план, за яким під час процесії на Велику п'ятницю хрест мали нести разом українка й росіянка. Він заперечив проти ідеї, яку розглядали як примирення, коли Україна й далі потерпає від війни, розв'язаної Росією.

Україна також оголосила, що надішле до Вашингтона на зустріч МВФ і Світового банку наступного тижня високопосадовців, серед яких прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова Нацбанку Кирило Шевченко. Обговорення мало зосередитися на російському вторгненні та його впливі на світову економіку.

За день до цього міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу казав, що Анкара й далі працює над організацією можливої зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна. Окремо міністр сільського господарства Єгипту повідомив, що Індія схвалила експорт пшениці до Єгипту через дефіцит, спричинений вторгненням Росії в Україну.

Підсумок дня

День 15 квітня 2022 року поєднав ракетні удари по столиці та її околицях, російські звинувачення на адресу України, які Київ відкидав, і суперечки навколо долі «Москви». Паралельно тривала дипломатична й економічна робота, а українська сторона різко відреагувала на ідею символічного примирення під час Великої п'ятниці.