16 липня 2024: що передувало дню в безпековому порядку денному

Станом на 16 липня 2024 року безпекову картину навколо російського вторгнення в Україну визначали кілька подій попереднього тижня: рішення НАТО щодо підтримки українських сил, удари по цивільних об’єктах і дискусія про заморожені російські активи.

Новий командний центр НАТО

У німецькому Вісбадені 15 липня 2024 року НАТО створило новий командний центр. Він мав планувати й координувати підтримку українських військових у межах програми NATO Security Assistance and Training for Ukraine.

Заява союзників щодо Китаю

За кілька днів до того, 10 липня, усі 32 держави-члени НАТО схвалили офіційну заяву, у якій Китай названо «вирішальним помічником» (decisive enabler) російського вторгнення. Підставою стало «безмежне» економічне й політичне партнерство Китаю з Росією. Заяву ухвалили в межах Вашингтонського саміту 2024 року.

Удари по цивільній інфраструктурі

Війна тим часом тривала й на землі. 13 липня російський повторний удар («подвійний тап») по селу Буди на Харківщині вбив двох людей, ще двадцять п’ятеро дістали поранень, серед них двоє дітей. 10 липня російські дрони й ракети атакували порт на півдні Одеської області: загинули двоє українців, пошкоджено портову інфраструктуру, енергетичний об’єкт і цивільне судно.

Заморожені активи

10 липня агентство Bloomberg повідомило, що Саудівська Аравія раніше цього року попередила країни G7: якщо вони вилучать заморожені російські активи на 280 мільярдів доларів США, щоб передати їх Україні, вона розпродасть євробонди та французькі облігації.

Разом ці повідомлення окреслювали напередодні 16 липня 2024 року три виміри безпеки: інституційну підтримку українських збройних сил, політичне визначення ролі Китаю та постійну загрозу для цивільного населення й інфраструктури.