21 квітня 2022: Берлін, G20 і тиск на Москву

21 квітня 2022 року політичний порядок денний навколо війни в Україні визначали рішення щодо російських енергоресурсів і дипломатичний тиск на Москву. Це випливає з повідомлень, оприлюднених 19–20 квітня.

Німеччина та енергоносії

20 квітня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила на прес-конференції в Ризі з міністрами закордонних справ країн Балтії, що Німеччина повністю відмовиться від імпорту російських енергоносіїв. За її словами, імпорт нафти буде вдвічі скорочено до літа, а потім повністю припинено — до нуля до кінця року.

Демарш на засіданні G20

У Вашингтоні міністри фінансів багатьох країн, зокрема США та низки європейських держав, залишили закрите засідання G20, коли міністр фінансів Росії Антон Силуанов почав віртуально читати підготовлену промову. Про це повідомила особа, знайома з перебігом засідання. Раніше президент США Байден закликав виключити Росію з G20. Таке рішення потребує згоди всіх членів, а Китай, схоже, його не підтримує.

Позиція Китаю й Москви

19 квітня заступник міністра закордонних справ Китаю Ле Юйчен заявив, що Пекін вирішив зміцнити стратегічні зв'язки з Росією та підтвердив підтримку президента Путіна, коли російські збройні сили стикаються зі звинуваченнями у військових злочинах щодо вбивства цивільних.

Того ж дня на тлі американських заяв про можливе застосування Росією ядерної зброї міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров сказав, що країна її не використовуватиме та продовжить застосовувати звичайні озброєння.

Фронт на сході

20 квітня радник президента Олексій Арестович заявив, що Україна блокує спробу російського просування на Слов'янськ. Цей напрямок належав до наступу на сході України.