27 квітня 2022: удари, погрози Лондону та санкції

27 квітня 2022 року війна в Україні супроводжувалася дедалі різкішою риторикою між Москвою та Лондоном, а також ударами по об’єктах у тилу обох сторін.

У той день речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія може вражати військові цілі на території країн НАТО, які постачають зброю Києву, і, за її словами, Британія належить до таких держав. Заступник прем’єр-міністра Великої Британії Домінік Рааб назвав російські погрози незаконними та зазначив, що вони лише посилюють статус «ізгоя» для режиму Путіна. Росія також запровадила санкції проти 287 членів Палати громад Великої Британії у відповідь на санкції щодо депутатів Держдуми. Серед них були старші міністри кабінету та спікер Ліндсі Гойл.

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс заявила, що російські сили мають бути витіснені з усієї України, зокрема з територій, захоплених вісім років тому. За оцінкою ВВС, це була найчіткіша заява про цілі Британії у війні. Напередодні, 26 квітня, міністр збройних сил Британії Джеймс Гіппі сказав, що Україна може завдавати ударів по цілях у Росії британською зброєю, а Міноборони Росії попередило про «пропорційну відповідь». Також 26 квітня Німеччина оголосила про постачання 50 зенітних самохідних установок Gepard, які раніше були у Бундесверу, — першу важку зброю від Берліна з початку вторгнення.

Удари та вибухи

Українська авіація, як повідомлялося, уразила ракетою Херсонську телевежу, через що тимчасово зникло російське телевізійне мовлення в окупованій області. Росія стверджувала, що вночі уразила 59 українських об’єктів зі зброєю, зокрема склад у Запорізькій області, де зберігали західне озброєння. Москва також заявила про збиття українського безпілотника над Курською областю, а в Бєлгородській області повідомляли про вибухи й пожежу на складі боєприпасів. В Україні назвали ці вибухи «відплатою» та «кармою».

Інші новини дня

Росія оголосила про вихід зі Всесвітньої туристичної організації перед голосуванням щодо призупинення її членства. Віцепрезидент «Газпромбанку» Ігор Волобуєв залишив посаду та виїхав із Росії на знак незгоди з війною, він планував приєднатися до київської територіальної оборони.