28 квітня 2022: санкції, погрози й торгові поступки Києву

28 квітня 2022 року політичний порядок денний навколо війни в Україні визначали повідомлення попередніх днів: взаємні санкції, жорсткі заяви з Москви та економічна підтримка Києва з боку Європейського Союзу.

Торгові пропозиції Брюсселя

У середу, 27 квітня, Європейська комісія запропонувала на один рік скасувати всі мита на українську продукцію, яка не охоплена Угодою про асоціацію між ЄС та Україною. Також пропонувалося полегшити умови торгівлі іншими товарами. Тимчасове скасування мало схвалити Європейський парламент і держави-члени.

Санкції та риторика

Того ж дня Росія запровадила санкції проти 287 членів Палати громад Великої Британії у відповідь на санкції щодо депутатів Державної думи. Серед тих, кого це стосувалося, були старші члени кабінету міністрів і спікер палати сер Ліндсі Гойл.

Віцепрем'єр-міністр Великої Британії Домінік Рааб заявив, що російські погрози щодо Британії є незаконними та лише посилюють статус «ізгоя» путінського режиму.

За день до цього міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що озброєння, яке постачають Україні, стане законною ціллю для російських військових. За його словами, склади на заході України вже зазнавали ударів. Він також стверджував, що НАТО фактично веде війну проти Росії через посередника, озброюючи його.

Дипломатія й регіональна напруга

26 квітня генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш прибув до Москви на зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Перед переговорами він закликав до припинення вогню.

У той самий день Вища рада безпеки Молдови провела екстрене засідання після нападів у придністровському регіоні. Президентка Мая Санду заявила, що атаки мали на меті дестабілізувати ситуацію в регіоні. Вона також повідомила, що військові підвищать бойову готовність і збільшать патрулювання на кордоні з Придністров'ям.

Відхід з російського банку

27 квітня стало відомо, що віцепрезидент російського «Газпромбанку» Ігор Волобуєв залишає посаду та виїжджає з Росії на знак незгоди з війною. Він планував долучитися до київської територіальної оборони. Волобуєв зазначив, що він українець за національністю, народився в Охтирці й не міг більше спостерігати збоку за діями Росії щодо його батьківщини.