28 лютого 2022: переговори, удар по Харкову й фінансові наслідки

28 лютого 2022 року, на п’ятий день російського вторгнення в Україну, військові події, дипломатія й економічні рішення відбувалися одночасно. Радник президента України Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори, а українська сторона під час них закликала до припинення вогню. Російський переговорник Володимир Мединський заявив, що обидві країни зацікавлені в угоді, яка мала б завершити війну.

Удар по Харкову

Того ж дня, за даними Міністерства внутрішніх справ України, масований удар реактивних систем залпового вогню по Харкову забрав життя десятків людей, сотні дістали поранень. На відео, що з’явилися, було видно, ймовірно, застосування касетних боєприпасів. Організація Об’єднаних Націй повідомила щонайменше про 406 цивільних постраждалих в Україні.

Запорізька АЕС і Білорусь

Міністерство оборони Росії заявило, що російські сухопутні війська захопили Запорізьку атомну електростанцію, яка, за його словами, продовжує працювати в штатному режимі під охороною військових. Україна заперечила, що станцію захоплено.

Очікували, що Білорусь безпосередньо задіє свої збройні сили в Україні й допоможе Росії. Водночас високопосадовець оборонного відомства США зазначив, що ознак розгортання білоруських військ немає.

Дипломатія та міжнародна реакція

Офіс президента Франції Емманюеля Макрона повідомив, що під час телефонної розмови президент Росії Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання припинити атаки на цивільних людей і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні автошляхи. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Ахмад Хан оголосив, що суд проведе кримінальне розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.

Кремлівський речник Дмитро Пєсков звинуватив Європейський союз у «ворожій поведінці» щодо Росії. Озброєння України він назвав надзвичайно небезпечним і дестабілізуючим чинником та заявив, що західні поставки зброї Києву показують правоту Москви в намірі демілітаризувати Україну.

У той самий день до Польщі почали прибувати пілоти українських Повітряних сил, щоб прийняти винищувачі, передані країнами Європейського союзу. За повідомленням української влади, ішлося про 70 літаків: 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Пізніше керівник дипломатії ЄС Жозеп Боррель пояснив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Союз.

Економічні наслідки для Росії

Центральний банк Росії підвищив облікову ставку з 9,5% до 20% — найвищого рівня з 2003 року. Рубль на початку торгів втратив понад чверть вартості: курс становив 100–120 рублів за долар США. Росія також запровадила обмеження на рух капіталу й заборонила іноземним юридичним особам торгувати російськими цінними паперами.