3 вересня 2024: удар по Полтаві й урядові відставки

3 вересня 2024 року збіглися два події різного масштабу й різної природи: російський ракетний удар по Полтаві та відставка п’яти українських міністрів. Разом вони показали, що тиск на державу того дня йшов і ззовні, і зсередини.

Полтава: ціна удару

За даними, повідомленими в той день, російські ракетні удари по Полтаві вбили щонайменше 55 людей і поранили понад 328. Згодом, за уточненими даними, йшлося про понад 51 загиблого й понад 235 постраждалих. Ці цифри різняться, але масштаб втрат від них не змінюється. Як зазначено в пізніших описах, удари балістичними ракетами «Іскандер-М» припали на ранок 3 вересня і зачепили Полтавський військовий інститут зв’язку.

Попередні дні мали схожий вигляд. 1 вересня російські ракети влучили в торговельний центр і комплекс для заходів у Харкові, щонайменше 47 людей дістали поранення. Того ж дня Україна запустила понад сто дронів по цілях у Росії, серед яких були Конаківська електростанція в Тверській області та Московський нафтопереробний завод. Отже, обмін ударами тривав безперервно, а Полтава стала його найтяжчою тогочасною ланкою.

Кабмін без третини складу

У той самий день п’ятеро українських міністрів пішли у відставку, зокрема віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина. Внаслідок цього вакантними стали понад третини посад у кабінеті. Для держави, яка воює, це означало одночасну потребу в кадрових рішеннях у багатьох відомствах. Самі факти не називають причин відставок, тож робити висновки про їхню політичну логіку було б передчасно.

Змістовно важливо інше: відставки припали на день, коли країна рахувала загиблих у Полтаві. Урядова структура мала діяти в умовах масових втрат і водночас закривати вакансії.

Дипломатичний фон

За день до того, 2 вересня, президент Росії Володимир Путін прибув до Монголії обговорювати газопровід між Китаєм і Росією, який мав компенсувати Росії втрати від західних санкцій. Україна та Європейський Союз закликали Монголію заарештувати його відповідно до ордера Міжнародного кримінального суду. Цього не сталося.

Міністерство закордонних справ України (МЗС) заявило, що відмова заарештувати Путіна під час державного візиту означає, що Монголія поділяє відповідальність за воєнні злочини Росії. Відомство пообіцяло з союзниками працювати над запровадженням щодо Монголії покарання.

Що це означало

У ці три дні проявилися три напрями тиску: удари по українських містах, внутрішня кадрова нестабільність та обмежена дієвість міжнародних правових інструментів щодо Путіна. Водночас Україна продовжувала відповідати ударами дронів по об’єктах у Росії. Окремо кожна подія була помітною; разом вони створили для 3 вересня 2024 року особливо напружений контекст.