30 грудня 2023: Харків і Бєлгород після масованого удару

30 грудня 2023 року російські війська атакували Харків ракетами. Поранення дістали щонайменше 16 людей, серед них іноземний журналіст, була пошкоджена цивільна інфраструктура. Того ж дня обстріл Бєлгорода став другою подією доби, що привернула увагу.

Харків після масованої атаки

Удар по Харкову стався наступного дня після масованої атаки 29 грудня 2023 року. Тоді Росія випустила найбільшу на той момент хвилю дронів і ракет по українських містах за час війни. За повідомленнями, щонайменше 39 людей загинули, щонайменше 160 дістали поранення. Згодом у матеріалах про ці події зазначали, що за кількістю випущених ракет удар перевершив обстріл 15 листопада 2022 року.

Харківська атака 30 грудня показала, що після найбільшої хвилі обстріли не припинилися. Під ударом знову опинилася цивільна інфраструктура, а серед поранених був іноземний журналіст.

Інцидент над Польщею

У ході атаки 29 грудня одна з російських крилатих ракет, як повідомлялося, пройшла через повітряний простір НАТО над територією Польщі. Польський уряд викликав російського повіреного у справах, щоб той дав пояснення. Це питання виходить за межі двосторонніх відносин: ідеться про безпеку повітряного простору союзників поблизу українських кордонів.

Бєлгород: заява Міноборони РФ

У другій половині доби 30 грудня 2023 року обстрілу зазнав Бєлгород. За даними Міністерства оборони Росії, внаслідок українських ударів дронами та ракетами загинули 25 людей, 110 дістали поранення. Російське відомство пояснило вибухи падінням частин збитих українських ракет. Пізніше в довідкових матеріалах про ці події наводилося й повідомлення джерела в українських спецслужбах: ураження цивільної інфраструктури в Бєлгороді, за його словами, стало наслідком непрофесійних дій російської протиповітряної оборони та навмисних провокацій. Ці твердження не були підтверджені незалежно, тож цифри втрат у Бєлгороді залишаються даними російської сторони.

Що з цього випливає

Доба 30 грудня 2023 року поєднала кілька ліній. Перша — продовження масованих російських обстрілів українських міст одразу після найбільшої атаки. Друга — ризик для країн НАТО, на території якої опинилася російська ракета. Третя — інформаційна: заяви про втрати в Бєлгороді виходили від російського Міноборони, а українська сторона, за пізнішими повідомленнями, пояснювала шкоду діями російської ППО.

Для безпекової політики це означало необхідність посилювати захист міст та повітряного простору, а також уважно оцінювати заяви сторін щодо втрат і причин пошкоджень.