30 липня 2024: два сигнали про розширення протистояння

Станом на 30 липня 2024 року в публічному просторі перебували дві заяви, що стосувалися безпеки поза лінією фронту в Україні.

Перша стосувалася Малі. 29 липня Головне управління розвідки України заявило, що допомагало туарезьким повстанцям у боях проти найманців ПВК «Вагнер». Йшлося про бій під Тінзаватеном: він тривав 25–27 липня 2024 року поблизу малійсько-алжирського кордону. Повстанці знищили колону урядових військ у засідці та завдали істотних втрат бійцям «Вагнера», частину з них узявши в полон. Як зазначається в описі подій, зроблених пізніше, втрати росіян стали найбільшими за весь час присутності ПВК на Африканському континенті.

Друга заява прозвучала 28 липня. Президент Росії Володимир Путін пригрозив розмістити далекобійні ракети, які могли б уражати цілі по всій Європі. Це була реакція на оголошені плани США розмістити далекобійні ракети в Німеччині, починаючи з 2026 року.

Що з цього випливає

Обидва повідомлення показують, що протистояння з Росією не обмежувалося українським театром бойових дій. У випадку з Малі йшлося про заявлену участь українського розвідувального відомства в бою, де протилежним боком були російські найманці. У випадку з ракетами — про обмін сигналами між Москвою та Заходом щодо майбутнього розташування озброєнь у Європі.

У заявах названо різні регіони й різні інструменти: підтримка повстанців та погроза розміщенням ракет. Спільним було те, що в обох випадках Росія виступала стороною, проти якої спрямовувалися дії або заплановані кроки. Подальші наслідки обох заяв у тогочасних повідомленнях не розглядалися, тож оцінювати їх варто лише за тим, що було відомо станом на 30 липня 2024 року.