5 березня 2022: дипломатія, санкції та жорсткі заяви Путіна

5 березня 2022 року дипломатичні контакти навколо війни в Україні поєднувалися з жорсткою риторикою Москви та новими економічними заходами. Президент Росії Володимир Путін заявив, що західні санкції схожі на оголошення війни, і попередив: спроба запровадити безпольотну зону над Україною може призвести до катастрофічних наслідків для світу.

Контакти на найвищому рівні

Того ж дня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся з Путіним у Москві. Йшлося про вторгнення та можливе припинення вогню. Як повідомлялося, Беннет став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. Міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв заявив, що підтримує будь-які зусилля з посередництва для припинення вогню між Росією та Україною.

Попередніми днями сигнали щодо переговорів уже лунали. 3 березня президент України Володимир Зеленський повідомив про початок другого раунду переговорів з Росією та закликав до особистої зустрічі з Путіним, щоб закінчити війну. 4 березня Путін сказав, що Росія відкрита до мирних переговорів, але водночас закликав Україну виконати російські вимоги.

Безпольотна зона й тиск на Захід

Питання безпольотної зони було одним із центральних. 4 березня Зеленський засудив НАТО за відмову задовольнити його прохання про таку зону і заявив, що всі, хто гинутиме відтепер, гинутимуть і через слабкість та роз’єднаність союзників. Наступного дня Путін дав зрозуміти, що Москва сприйме такий крок як загрозу з тяжкими наслідками. Також 5 березня він сказав, що на Донбасі з 2014 року загинуло приблизно 13–14 тисяч людей.

Економічні та внутрішні заходи

5 березня Путін підписав указ, який дозволяє розраховуватися за суверенними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях, а не в іноземній валюті, за курсом Центрального банку Росії. Перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.

У внутрішній політиці Росії 4 березня Путін підписав поправки до Кримінального кодексу. За поширення неправдивої інформації про російську армію передбачили покарання від 10 до 15 років ув’язнення, а також можливий штраф від 700 тисяч до 1,5 млн рублів і до трьох років примусових робіт. Іншим двом видам діяльності, зокрема закликам до антиросійських санкцій, відповідають м’якші покарання, але й вони допускають ув’язнення. Законопроєкт раніше одностайно ухвалила Державна дума. Того ж дня голова Чечні Рамзан Кадиров закликав Путіна дозволити його силам захопити великі міста України.

Отже, 5 березня 2022 року переговорні контакти тривали, проте публічні заяви Москви щодо санкцій і безпольотної зони свідчили про жорстку позицію, а внутрішні й фінансові рішення посилювали контроль над інформацією та розрахунками з кредиторами.