Головна / Політика / 7 березня 2022: дипломатія навколо війни та рішення Будапешта
Політика7 березня 2022: дипломатія навколо війни та рішення Будапешта
Анонсована зустріч міністрів закордонних справ в Анкарі та угорський указ щодо військ НАТО — що стало відомо 7 березня 2022 року.

7 березня 2022 року стало відомо про дві події, які стосувалися дипломатії та безпеки навколо російського вторгнення в Україну: підготовку зустрічі глав МЗС у Туреччині та рішення угорського уряду щодо союзників по НАТО.
У той день оголосили, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні міністрів відтоді, як почалося вторгнення.
Рішення Будапешта
Того ж дня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї її територією до інших держав-членів Альянсу. Водночас указ не дозволяв постачати зброю через угорську територію до України.
Що передувало
У попередні дні активно працювали посередники. 5 березня прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним. Він став першим світовим лідером, який зустрівся з Путіним особисто після початку вторгнення. 6 березня Беннет заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати для досягнення припинення вогню, навіть якщо спроби будуть невдалими. 5 березня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв підтримав будь-які зусилля з посередництва.
Щодо Туреччини: 6 березня президент Реджеп Таїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг, що затягування переговорів може зірвати їх, і закликав Україну припинити бойові дії, щоб кампанія завершилася.
Той самий день, 6 березня, був позначений розмовою Путіна з президентом Франції Емманюелем Макроном. За повідомленням, Путін сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції та відкрита до тристоронньої зустрічі між Росією, Україною і Міжнародним агентством з атомної енергії.
Війна і заяви Москви
У ці ж дні тривали бойові дії. 6 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області повністю зруйновано після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.
5 березня Путін назвав західні санкції проти Росії подібними до оголошення війни та попередив, що спроби запровадити над Україною безпольотну зону можуть призвести до катастрофічних наслідків для світу. Він також заявив, що на Донбасі з 2014 року загинули близько 13–14 тисяч людей. Того ж дня Путін підписав указ, що дозволяє розраховуватися за державними та корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії.