7 березня 2022: дипломатія й рішення Будапешта навколо війни

7 березня 2022 року стало відомо про зустріч, яку вважали першим контактом такого рівня між Росією та Україною від початку вторгнення. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба мали зустрітися в Анкарі в четвер з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу. Це мала бути перша зустріч на рівні кабінету міністрів між двома країнами після початку вторгнення.

Рішення Угорщини

У той самий день прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, що дозволяв розгортання військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї її територією до інших держав — членів НАТО. Водночас указ не дозволяв транзит зброї територією Угорщини до України.

Що передувало

Дипломатична активність у попередні дні була щільною. 5 березня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт зустрівся в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Беннетт став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. 6 березня він заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати між Україною та Росією, навіть якщо спроби не матимуть успіху. Того ж дня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва для припинення вогню.

6 березня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: спроби затягувати переговори можуть зірвати їх. Він також вимагав від України припинити бойові дії, щоб військова кампанія завершилася.

У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив готовність до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Жорсткі заяви й бойові дії

5 березня Путін назвав західні санкції проти Росії подібними до оголошення війни і попередив, що спроба запровадити бездоступну для авіації зону над Україною може призвести до катастрофічних наслідків для світу. Того ж дня він заявив, що з 2014 року на Донбасі загинули приблизно 13–14 тисяч людей. Також він підписав указ, який дозволяв розраховуватися за суверенними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.

6 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області повністю зруйновано після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.