8 березня 2022 року: санкції проти російської енергетики та обстріли Харкова

8 березня 2022 року адміністрація США оголосила про заборону імпорту російської нафти, газу та вугілля до Сполучених Штатів. Сполучене Королівство того ж дня повідомило, що поступово відмовиться від російської нафти до кінця року.

Питання закритого неба

У той самий день речниця Білого дому Джен Псакі підтвердила, що США не запроваджуватимуть бесполітної зони над Україною.

Харків під обстрілами

Під час російських обстрілів Харкова було зруйновано консульство Албанії. Про постраждалих не повідомлялося. Днем раніше, 7 березня, Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що російські снаряди зруйнували Харківський фізико-технічний інститут, де зберігався нейтронний генератор. За даними агентства, витоку радіації не зафіксували, а на об’єкті було невелику кількість радіоактивних матеріалів.

Тоді ж Україна заявила, що в Харківській області знищено генерала 41-ї загальновійськової армії Віталія Герасимова. За цим повідомленням, він став другим генералом, убитим українськими військами після Андрія Суховецького.

Переговори та гуманітарні коридори

7 березня делегації Росії та України провели третій раунд переговорів на кордоні Білорусі та Польщі. Обидві сторони заявили про обмежений прогрес щодо гуманітарних коридорів, проте про припинення вогню не домовилися. Було заплановано й четвертий раунд. Того ж дня Росія та Україна погодили ще одне припинення вогню для гуманітарної евакуації з деяких міст.

Інші сигнали

Китайські офіційні особи, за повідомленнями, виявили зацікавленість у купівлі акцій російських енергетичних і гірничих компаній, що опинилися у скруті, прагнучи убезпечити постачання; переговори перебували на ранній стадії.

The New York Times вивела всіх своїх журналістів із Росії, остерігаючись арештів через зміни до кримінального кодексу, що передбачали покарання за «неправдиву» інформацію про російські збройні сили чи вторгнення в Україну.

Ірландське видання Irish Times повідомило, що ООН нібито порадила працівникам називати війну «конфліктом» або «військовим наступом» і не розміщувати український прапор у соцмережах. Речник генсека ООН Стефан Дюжаррік у листі до The Guardian заявив, що такої рекомендації не було.

У ніч на 7 березня стало відомо, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяв розгортання військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї територією Угорщини до інших держав НАТО, але не до України. Також повідомлялося, що Білорусь здійснила масову фішингову атаку на урядовців і військових Польщі та України; її було локалізовано.