8 квітня 2022: удар по вокзалу в Краматорську

8 квітня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську, який використовувався для евакуації цивільного населення. За даними посадовців, загинули 57 осіб, ще 109 зазнали поранень. Міністерство оборони Росії заперечило причетність до атаки. Удар засудили багато європейських посадовців.

Як пояснювалося пізніше, вокзал атакували ракетою «Точка-У» з касетними боєприпасами. Удар стався вранці, а людей, які евакуювалися через Краматорськ, пізніше назвали жертвами воєнного злочину.

Допомога від союзників

У той самий день Словаччина передала Україні зенітно-ракетний комплекс С-300, а Чехія спрямувала танки та бойові машини піхоти. За словами прем'єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера, так виконувалося одне з головних прохань президента Зеленського щодо захисту країни від російської бомбардувальної кампанії.

Тиск на правозахисників і втрати армії РФ

Міністерство юстиції Росії скасувало реєстрацію 15 іноземних організацій, зокрема Amnesty International, Human Rights Watch і Фонду Карнегі за міжнародний мир. Причину не назвали, проте рішення ухвалили за кілька днів після того, як HRW повідомила про воєнні злочини Росії під час вторгнення в Україну.

Того ж дня в Озерську проходили похорони російського полковника Олександра Беспалова, командира 59-го гвардійського танкового полку. За місцевими повідомленнями, він загинув під час так званої спеціальної військової операції в Україні.

Продовольчі ціни

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, ціни на зерно, рослинні олії та інші продовольчі товари досягли найвищого рівня за всю історію спостережень. Причиною названо війну в Україні.

Події напередодні

За день до цього, 7 квітня 2022 року, міський голова Дніпра Борис Філатов закликав жінок, дітей і літніх людей залишити місто через можливий російський наступ. Голова Луганської військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що російські сили повністю зруйнували всі лікарні області; Росія це заперечила й звинуватила Україну.

Тоді ж Палата представників США проголосувала 420 голосами проти 3 за призупинення нормальних торговельних відносин із Росією та Білоруссю, а Сенат підтримав законопроєкт 100 голосами проти 0 і передав його президентові Джо Байдену. Двоє колишніх міністрів Німеччини — колишня міністерка юстиції Сабіне Лойтгойссер-Шнарренбергер і колишній міністр внутрішніх справ Герхарт Баум — подали до федеральної прокуратури Німеччини заяву про воєнні злочини в Україні проти Путіна, усіх 32 членів Ради безпеки Росії та військових.