Головна / Суспільство / Міжнародні суди та протести: правова реакція на вторгнення
СуспільствоМіжнародні суди та протести: правова реакція на вторгнення
Як у перші дні повного вторгнення до справи долучилися міжнародні судові інституції та громадянський протест.

1 березня 2022 року Європейський суд з прав людини наказав негайно припинити обстріли та атаки на цивільні об’єкти в Україні. Це рішення стало однією з найпомітніших правових реакцій на російське вторгнення в перші дні повномасштабної війни.
Шлях до рішення
У цей момент міжнародні судові механізми вже працювали. 27 лютого 2022 року Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН. Київ просив ухвалити розпорядження про негайне припинення російських військових дій.
Наступного дня, 28 лютого, прокурор Карім Ахмад Хан оголосив, що Міжнародний кримінальний суд проведе кримінальне розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.
Отже, до 1 березня 2022 року було відкрито кілька правових напрямів: позов держави, кримінальне розслідування та рішення про припинення обстрілів цивільних цілей.
Протест і бойкот
Реакція не обмежувалася залами судів. 27 лютого 2022 року в Мінську антивоєнні демонстранти зібралися на акцію проти вторгнення, попри причетність Білорусі до нього. За повідомленнями, було затримано близько 440 осіб.
Того ж дня позначилася й спортивна реакція. Латвійський хокейний клуб «Динамо» (Рига) вийшов із Континентальної хокейної ліги на знак протесту проти вторгнення. Раніше так вчинив фінський клуб «Йокеріт».
У ці дні поєднувалися юридичний тиск, публічний осуд і відмова від співпраці. Вони відбувалися паралельно з війною, яка тривала.