Німецька допомога, НАТО у Вісбадені й тиск на Орбана

18 липня 2024 року європейський порядок денний щодо війни в Україні визначали рішення про військову допомогу, координацію підтримки та політичні розбіжності всередині ЄС. Підсумуємо, що саме було відомо з повідомлень попередніх днів.

Найтривожнішим для Києва сигналом було повідомлення від 17 липня: Німеччина оприлюднила плани удвічі скоротити військову допомогу Україні у 2025 році. Це стосувалося країни, яка була однією з ключових у питанні такої допомоги, тож рішення варто було оцінювати в контексті загальної архітектури підтримки.

Протилежний вектор давала інша новина. 15 липня НАТО створило у Вісбадені, в Німеччині, новий командний центр. Він мав планувати й координувати підтримку українських військових у межах програми NATO Security Assistance and Training for Ukraine.

Політичні розбіжності в ЄС

Того ж 15 липня Європейська комісія повідомила, що високопосадовці ЄС, зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, бойкотуватимуть неформальні зустрічі, які проводитиме Угорщина під час ротаційного головування в ЄС. Це була відповідь на поїздки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Росії та Китаю, що стосувалися російського вторгнення в Україну.

Війна і безпека кордонів

Війна тим часом тривала. 13 липня внаслідок російського удару «подвійним тапом» по селу Буди на Харківщині двоє людей загинули, ще 25, зокрема двоє дітей, зазнали поранень.

Наслідки війни відчували й сусіди Росії. 12 липня парламент Фінляндії ухвалив закон, що дозволяє прикордонникам обмежувати перетин кордону з Росією для шукачів притулку, яких переправляють нелегально. Російська еміграція після повномасштабного вторгнення 2022 року отримала назву шостої хвилі еміграції.

У підсумку за кілька днів до 18 липня 2024 року склалася строката картина: скорочення німецьких коштів на 2025 рік, нова структура НАТО для координації підтримки, політичний тиск на Угорщину та жорсткіші прикордонні правила у Фінляндії.