Ракети, мобілізація і суперечки: політичний тло 28 липня 2024

28 липня 2024 року президент Росії Володимир Путін пригрозив розмістити ракети великої дальності, здатні вражати цілі по всій Європі. Це була реакція на оголошені Сполученими Штатами плани розгорнути в Німеччині ракети великої дальності, починаючи з 2026 року.

Тло: рішення Києва

За кілька днів до того, 23 липня, Верховна Рада України погодилася продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів, починаючи з 12 серпня. Таким чином, українська внутрішня політика в ці дні трималася на рішенні зберегти режим тривалої війни.

Суперечка з Варшавою

24 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща блокуватиме прагнення України вступити до Європейського Союзу, якщо Київ не розв’яже питань, пов’язаних із різнею поляків, учиненою українськими націоналістами під час Другої світової війни. Серед вимог він назвав пошук і поховання всіх жертв на нинішній території України. Отже, європейська перспектива Києва залежала не лише від воєнної ситуації, а й від двосторонніх політичних питань.

Окремий епізод у Білорусі

25 липня німецький громадянин, засуджений у Білорусі до смертної кари за фотографування білоруських військових об’єктів в Україні, у телевізійному виступі закликав президента Білорусі Олександра Лукашенка помилувати його.

Що поєднує ці події

Усі чотири повідомлення стосуються безпекової обстановки в Європі: від загрози нових ракетних розгортань до мобілізаційних рішень в Україні, спорів між союзниками та жорстких вироків у Білорусі. Погрози Путіна 28 липня стали найгучнішою заявою цього ряду, бо торкалися безпеки всього континенту, тоді як інші події показували тиск на Україну зсередини й ззовні.