пʼятниця, 2 жовтня 2026 р.RSS

ЩИТ І ТИЛ

Безпека, оборона, держава

Реклама

Головна / Політика / Старобільськ і Білорусь: що казали наприкінці травня 2026

Політика

Старобільськ і Білорусь: що казали наприкінці травня 2026

Опубліковано: | Політика | Автор: Редакція «Щит і Тил»

Ретроспектива повідомлень про удар по Старобільську та заяву Лукашенка щодо участі Білорусі у війні, які передували 27 травня 2026 року.

Станом на 27 травня 2026 року в центрі уваги довкола російсько-української війни були дві теми: удар безпілотника по Старобільську на окупованій частині Луганської області та заява президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що його країна до війни не долучиться. Обидві події відбулися кількома днями раніше.

Удар по Старобільську

22 травня 2026 року російський президент Володимир Путін заявив, що удар дрона по гуртожитку та школі в Старобільську забрав життя щонайменше шістьох людей, а ще десятки поранено. Відповідальність за атаку він поклав на Україну.

Українські військові назвали ці заяви маніпуляцією. За їхніми словами, ураження стосувалося підрозділу, який керував дронами в Старобільську.

Пізніша картина виявилася масштабнішою за першу заяву Путіна. Як згодом повідомило Міністерство надзвичайних ситуацій Росії, внаслідок удару загинули 21 людина, ще 42 дістали поранення. Удар припав на студентський гуртожиток і навчальні корпуси в місті.

Заява Лукашенка

21 травня 2026 року президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна не вступатиме в нинішню війну. Він також сказав, що готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським.

Ця заява пролунала на тлі того, що Білорусь та білоруси, як зазначається в пізніших описах, перебували в різному ступені залучення до російсько-української війни.

Два сюжети поруч

Обидва сюжети стосувалися безпекової ситуації навколо війни. Один — про суперечливі трактування удару по місту на окупованій території, коли сторони дали різні версії того, що саме було уражено. Другий — про публічну позицію сусідньої держави щодо її участі у конфлікті та готовність до розмови з українським керівництвом.

У матеріалах про ці дні йшлося саме про заяви сторін: українські військові наполягали на ураженні командного пункту дронів, російська сторона говорила про загиблих у гуртожитку й школі, а білоруський лідер наголошував на непричетності своєї країни до бойових дій.

Читайте також

Реклама