Заборона книги про Стуса і спір довкола інформації

У довіднику подій 20 жовтня 2020 року залишилося рішення, ухвалене напередодні: 19 жовтня Дарницький районний суд міста Києва задовольнив позов Віктора Медведчука про заборону публіцистичної книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Саме це рішення стало предметом обговорення у наступні дні.

У той самий період Україна фігурувала й в американській передвиборчій боротьбі. 14 жовтня 2020 року The New York Post повідомила, що нововиявлені листи нібито свідчать: Гантер Байден познайомив свого батька, тодішнього віцепрезидента Джо Байдена, з топменеджером української газової компанії Burisma Holdings. За повідомленням, листи газета отримала від Руді Джуліані, радника Дональда Трампа.

Того ж дня Twitter і Facebook оголосили, що обмежують поширення цього матеріалу до перевірки фактів. 15 жовтня Twitter заблокував акаунт передвиборчої кампанії президента Трампа за поширення приватної інформації без згоди особи, пов’язаної з відеозаписом щодо Гантера Байдена. Згодом акаунт розблокували.

Що поєднує ці сюжети

Ці події різні за природою: одна — судовий спір про книгу в Києві, інші — політична боротьба у США. Спільне те, що йдеться про обіг інформації та про те, хто й на яких підставах вирішує, що можна поширювати. У київській справі таке рішення ухвалив суд, у американській — платформи тимчасово обмежили розповсюдження матеріалу.

Контекст українського сюжету в США пізніше описували як частину теорій змови, пов’язаних зі скандалом Трамп–Україна. Американська розвідка, за пізнішим описом, вважала, що Росія роками просувала вигадані альтернативні наративи про Україну, і що вони шкодять Сполученим Штатам. Директор ФБР Крістофер Рей заявляв, що інформації про втручання України у вибори 2016 року немає, а щодо виборів 2020 року найбільшу загрозу становить Росія.

Для безпекової спільноти висновок практичний: інформаційний простір довкола України формують і внутрішні судові рішення, і зовнішні політичні кампанії, тож кожен випадок вимагає окремої перевірки фактів.