Заколот Вагнера: доба, що оголила вразливість російської вертикалі

Станом на 25 червня 2023 року підсумки заколоту ПВК «Вагнер» уже були відомі: за дві доби внутрішній конфлікт у Росії розгорнувся і згорнувся. Цей текст розбирає, як розвивалася криза й що вона показала.

Хронологія кризи

Вечором 23 червня очільник «Вагнера» Євген Пригожин заявив, що «зупинить» військове керівництво Росії, і закликав до «маршу справедливості». Він стверджував, що його бійців убито внаслідок ударів російських сил. Міністерство оборони Росії відкинуло ці твердження, назвавши їх неправдою та інформаційною провокацією. Того ж дня генпрокурор Росії Ігор Краснов наказав арештувати Пригожина за заклики до збройного заколоту, а ФСБ розпочала розслідування. Силовикам у Московській області, за повідомленням BBC News Russian, наказали бути в підвищеній готовності, а на трасі М4 між Москвою та Воронежем з'явилися блокпости.

У суботу, 24 червня, Пригожин попередив, що його підрозділи рухатимуться на Москву, якщо військове керівництво не зустрінеться з ним. Президент Росії Володимир Путін звернувся до нації й заявив про спробу державного перевороту. Вагнерівці, за повідомленнями, взяли під контроль штаб Південного військового округу в Ростові-на-Дону, а губернатор Василь Голубєв просив мешканців залишатися вдома. Бої точилися в Ростовській і Воронезькій областях. У Липецькій області влада закликала сидіти вдома, трасу М4 перекрили, а згодом туди ввійшли вагнерівці.

У Воронезькій області, за повідомленнями, збили транспортний літак Ан-26, а гелікоптери Ка-50 російських ВПС завдали удару по нафтопереробному заводу й нафтобазі, спричинивши потужний вибух і пожежу. Ка-50 — це одномісний ударний гелікоптер із співвісними гвинтами, прийнятий на озброєння у 1995 році.

Увечері 24 червня Пригожин, Путін і президент Білорусі Олександр Лукашенко домовилися про припинення заколоту, і «Вагнер» відійшов.

Що з цього випливає

Перший висновок — швидкість. Від заяви про «марш справедливості» до відходу колон минуло приблизно доба. Те, що в двох областях відбувалися зіткнення, а регіональна влада закликала людей не виходити з дому, показує масштаб виклику для місцевих органів.

Другий — спосіб завершення. Кризу закрито не силовим розгромом, а переговорами за участі Лукашенка. Згідно з умовами, які описано пізніше, кримінальну справу проти Пригожина за «збройний заколот» мали закрити, «Вагнер» мав піти в «польові табори», а сам Пригожин — виїхати до Білорусі. Отже, офіційно заявлений арешт, наказаний 23 червня, не був реалізований.

Третій — контраст між риторикою й діями. Спершу Путін говорив про спробу перевороту, а за кілька годин сторони дійшли угоди.

Тим часом в Україні

Російська агресія тривала. За даними українських військових, уночі проти 24 червня Росія випустила 51 крилату ракету, і ППО знищила 41, а також два дрони. Уламки однієї ракети пошкодили 25-поверховий будинок у Києві: загинули троє цивільних, ще восьмеро дістали поранень.

Як ця криза вплине на перебіг війни, 25 червня 2023 року залишалося відкритим питанням, але сам факт збройного виступу всередині Росії вже став подією, яку неможливо було оминути в оцінках безпекової ситуації.