Об'єднаний список Кулбергса лідирує за попередніми результатами виборів

Центристський «Об'єднаний список», який очолює чинний прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, за попередніми результатами виборів 3 жовтня здобув найбільше місць у Сеймі. Латвійці обирали всіх 100 депутатів парламенту. Голосування відбувалося на тлі почастішання порушень повітряного простору та гібридних атак у період російсько-української війни. Остаточні результати ще не оприлюднено, тож розподіл мандатів може змінитися, а питання про конфігурацію майбутньої більшості залишається відкритим.

Того ж дня в Києві, за повідомленням міського голови Віталія Кличка, російські сили вдарили по Північному мосту. Напередодні, 2 жовтня, російський дрон уразив Південний міст — уже вчетверте за дві доби. Ці дві лінії подій — вибори в балтійській державі-члені НАТО та удари по транспортних артеріях української столиці — розгортаються в одному й тому самому безпековому контексті війни, яку Росія веде проти України.

Що відомо про латвійське голосування

Головний підсумок суботи — перевага партії, яку очолює людина, що вже обіймає посаду глави уряду. За попередніми даними, саме «Об'єднаний список» отримав найбільшу кількість місць серед усіх учасників перегонів. Ідеться про найбільшу фракцію, а не про самостійну більшість: скільки саме мандатів отримала кожна сила і хто з ким формуватиме коаліцію, стане зрозуміло після завершення підрахунку.

Тло, на якому відбувалися вибори, латвійська кампанія не обирала. Вибори до Сейму пройшли в умовах, коли порушення повітряного простору та гібридний тиск у регіоні стали частішими. Для країни, що є членом НАТО й межує з Росією, це не абстрактна тема, а частина щоденного порядку денного безпеки.

Інциденти, коли російські безпілотники або ракети опиняються на території країн — членів Альянсу, від початку повномасштабного вторгнення стали окремою категорією подій. До такої категорії зараховують випадки, коли підтверджено або заявлено зв'язок цих зальотів з ударами по Україні. Тобто атаки, спрямовані проти України, мають наслідки, які виходять за її кордони й відчуваються в сусідніх державах.

Київ: два мости за кілька днів

Удари по столичних переправах 2 і 3 жовтня показують, на які об'єкти спрямовані російські атаки цього тижня. Південний міст дрон уразив чотири рази впродовж двох днів. Повторюваність ударів по одному об'єкту за такий короткий проміжок часу — сама по собі важлива деталь: ідеться не про поодиноке влучання, а про серію атак на ту саму ціль.

Наступного дня під удар потрапив Північний міст, про що повідомив Віталій Кличко. Таким чином, упродовж кількох днів російських ударів зазнали обидва мости, назви яких вказують на їхнє розташування на півдні та півночі міста. Даних про масштаби пошкоджень і можливих постраждалих на момент публікації немає, тож оцінювати наслідки для руху та сполучення в місті поки зарано.

Ці атаки вписуються в ширшу кампанію ударів Росії по українській інфраструктурі. Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни кваліфікують як воєнний злочин, скоєний російськими військовими. Низка аналітиків пояснює цю кампанію бажанням Кремля змусити Україну до переговорів на вигідних для Росії умовах.

Спільний знаменник: війна, що триває з 2014 року

Обидва сюжети мають одне джерело. Повномасштабне російське вторгнення почалося о 3:40 24 лютого 2022 року. Воно стало третім етапом російсько-української війни, яку Росія розв'язала ще 20 лютого 2014 року і участь у якій тривалий час намагалася заперечувати.

Для України ця війна — щоденні удари по містах, мостах і об'єктах енергетики. Для її сусідів у НАТО, зокрема для Латвії, — порушення повітряного простору, гібридні атаки та випадки, коли російські засоби ураження, пов'язані з ударами по Україні, залітають на територію Альянсу. Латвійські виборці голосували саме в такій атмосфері, і саме в ній розподілятимуться мандати нового Сейму.

Що залишається невідомим

Низка ключових питань поки без відповіді. По-перше, остаточні результати латвійських виборів: попередні дані фіксують лідерство «Об'єднаного списку», але точний розподіл 100 місць і склад майбутньої коаліції ще належить визначити. По-друге, наслідки ударів по київських мостах: інформації про стан Північного і Південного мостів після атак на момент публікації немає.

По-третє, чи триватимуть атаки на ті самі об'єкти. Чотири удари по Південному мосту за дві доби та удар по Північному наступного дня свідчать про інтенсивність ударів цього тижня, однак будь-які прогнози щодо наступних цілей були б припущеннями.

Чому за цим варто стежити

Поєднання цих подій в одному тижні не випадкове в тому сенсі, що їх породжує одна й та сама війна. Удари по інфраструктурі України тривають, а країни-сусіди фіксують нарощення гібридного тиску та порушень повітряного простору. Латвійське суспільство обирало парламент саме за таких умов, а Київ у ці самі дні оговтувався після атак на свої переправи.

Редакція «Щит і Тил» стежитиме за оприлюдненням остаточних результатів виборів до Сейму та за офіційною інформацією про наслідки ударів по столичних мостах.